я не писала сотню літ...
вбивала рими без жалю...
ніскільки не змінився світ -
все те ж "ненавиджу"-"люблю".
все ті ж і там, і скрізь й ніде,
відкрито-скритні по шаблону.
ніхто нікуди не піде
якщо собі нема резону.
не чую нот , не чую слів,
та й кольори давно змарніли -
у сірості звичайних днів
для мене люди теж зсіріли.
і як вміщається в словах
три тони підлості і злості ?...
хотіли танці на кістках ?
у горлі вам застрянуть кості...
я не писала сотню літ...
вбивала рими без жалю...
ніскільки не змінився світ -
або ж у мене де-жа-вю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822122
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: nepe4alna