Мова народу, який створив Київську Русь.

Хто  такі  загадкові  роси,  які  створили  Київську  Русь.  Чи  вони  нормани,  чи  слов'яни,  чи  якийсь  інший  народ.  Єдине,  що  залишилося  з  мови  росів  -  це  сім  назв  порогів  Дніпра,  які  наводить  візантійський  імператор  Костянтин  Багрянородний  у  своїй  праці  "Про  керування  імперією"  (948-952),  він  наводить  поруч  роські  та  слов'янські  назви  порогів.
Норманісти  намагаються  перекладати  роські  назви  за  допомогою  давньонорманських  мов  але  виходить  не  переконливо.
Український  історик  Брайчевський  запропонував  спробувати  перекласти  назви  з  скіфо-сарматських  залишків.

Спробуємо:
Перший  поріг  Ессупі,  що  означає  по-роськи  й  по-слов'янськи  „Не  спи“.  Назва  зрозуміла:  арійське  "е",  "а"  в  значенні  заперечення,  "ссупі"  -  спи.

Другий  поріг,  який  зветься  по-роськи  Улворсі,  а  по-слов'янськи  Островуніпрах,  що  значить  „Острівець  порогу“.  Тут  роська  та  слов'янська  назви  різняться:  "Улворсі"  можемо  перекласти  як  "зміїна  вода"  (скіфське  "ул"  -  змія,  скіфське  "вор",  "вар"  -  вода).

Третій  поріг,  званий  Геландрі,  що  по-слов'янськи  значить  „Гук  порогу“.  "Геландрі"  можемо  трактувати  від  нашого  слова  "гул",  закінчення  "ндрі"  арійське,  як  у  ведійського  бога  Індри.

Четвертий  поріг,  величезний,  званий  по-роськи  Айфор,  по-слов'янськи  ж  Неасит  (Ненаситець).  "Айфор"  перекладаємо  так:  скіфське  "ай"  -  чоловік,  "фор"  відоме  з  грецької  та  латини  але  мабуть  було  і  у  скіфів  -  поглинаючий,  виступаючий  наперед.  Тобто:  "Айфор"  -  поглинаючий  чоловіків,  що  тотожне  Ненаситцю.

П'ятий  поріг,  званий  по-роськи  Варуфорос,  а  по-слов'янськи  Вулніпрах,  бо  він  створює  великий  затон.  "Варуфорос"  -  виступаюча  вода  (скіфське  "вар",  "вор"  -  вода,  "форос"  -  виступати).

Шостий  поріг,  званий  по-роськи  Леанді,  а  по-слов'янськи  Веручі,  що  означає  „Кипіння  води“.  "Леанді"  трактуємо  від  нашого  слова  "линути"  (почати  литися  раптово  й  з  великою  силою),  закінчення  "ді"  арійське.

Сьомий  поріг,  званий  по-роськи  Струкун,  а  по-слов'янськи  Напрезі,  що  перекладається,  як  „Малий  поріг“.  Основа  "стр-"  і  зараз  звучить  в  наших  характеристиках  води:  стрімкий  й  т.д.  "Струкун"  -  невеличкий  поріг.

Бачимо,  що  значна  частина  компонентів  є  в  сучасній  українській  мові.
Зрозуміло,  що  роська  мова  це  скіфо-сарматська.  А  українська  склалася  з  синтезу  слов'янської  та  скіфо-сарматської.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822062
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: Ормузд