Приходить ніч... І наодинці
З самим собою віч на віч,
Ти розмовляєш ні про що,
Ховаючись у сутінках душі.
Шукаєш промені рятунку
Від павутиння мороку її
Та вкотре та луна невдачі
У боротьбі цій марній знов і знов
Наздоганяє... Завжди... Й необачно
Ти хочеш плин цей зупинить
Та сил нема... Лиш промінь
Зламаного світла приносить спокій...
І ти тікаєш від безодні,
І завтра вже стає сьогодні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821986
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: Youri