А може, ми не вперше в цьому світі,
А може, ми давно уже знайомі,
Світлини з нами, тьмяні і розмиті,
Сиріють десь в обдертому альбомі...
А може, ми колись стояли в полі,
І боронили землю від татар?
А може, ми були сіренькі молі,
Щодня п'яніли від вовняних чар...
А може, ми трималися за руки,
І були друзями усе своє життя,
Ми слухали, як крячуть в небі круки,
Дивилися крізь хугу в майбуття...
А може, ми спадали пелюстками
Рожевих сакур, лагідних магнолій,
І хтось, своїми теплими руками,
Нас підкидав, на фоні срібних колій...
А може, ми раніше не стрічались,
Ця зустріч, мов дебют в світах буття,
І наче вперше очі посміхались,
І наче вперше дихали життям...
А може, ми прийдем сюди не раз,
І знов розлуки, пестощі любовні,
І знову щастя, горе, смак образ -
Душею ті самі...та інші зовні...
*♡*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821825
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2019
автор: Sukhovilova