Холодний дощ періщить у вікно,
Заплакала зима, заголосила.
Довкола стало сірим полотно,
Яке вона із радістю білила.
Розгнівавсь дощ на подру́жку свою,
Що віддала вона любов морозу.
Тому накликав хмару дощову,
Даруй тепер йому, ти зимо, сльози.
Мороз втішати зимоньку почав,
Не плач кохана, будуть переміни.
Він палицю свою до рук узяв
І заморозив дощові краплини.
На землю знову полетів сніжок,
Хурделиця - матуся посміхнулась.
І білий пух упав на поріжок,
Зимова казка радо повернулась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821801
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)