Упала зірка. Що такого?
Їх сотні падають з небес щодня.
Закінчують свою дорогу.
Вона ж горіла як могла.
Навколо неї стільки світла.
Стільки душевного тепла.
Тепер немає. Невидимка.
Ось там те місце, де була.
Ось тут читала мов людина
Казкову прозу, вчила ремесла.
Того, яким оволоділа,
Усе до краплі віддала.
Тепер упала. Як вона летіла!
Вночі світилось небо як удень,
Здавалось ззаду мала крила,
Що їх сплела з своїх пісень …
Казали, що такі не впадуть.
Насправді, падають усі.
Казали, що такі не гаснуть.
Не гаснуть. Але у душі.
.........
Те, що було завжди, і те, що завжди буде,
З собою в інший світ не забереш,
А люди скажуть: це найбільше чудо,
Вона пішла, а та любов живе
[i]на світлу пам'ять про А. Г.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821741
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2019
автор: Дружня рука