Стоїть село, як мертве, людей нема.
В розбитих вікнах вітру голосіння.
Давно не чути дзвін ключа. Всюди тьма.
Тут стогнуть стіни, падає каміння.
Обпала штукатурка, куча глини -
Куди іде країна? - Скрізь руїна.
Похила хата, плаче слід людини.
Зітнута голова, нема причини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821738
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.01.2019
автор: Маг Грінчук