[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MvGtVBtqQoM
[/youtube]
В кафешці темно, тихо,
Спокій.
Лиш штори
дихають злегка.
Чом смутку апогей
такий високий?
Метіль у душу тихо
заповза...
Кидаю погляд на
знайомий столик.
Все намагаюсь щось
знайоме відшукать.
Як і тоді, забився в скло
метелик...
Його, як і минуле,
не впіймать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2019
автор: Н-А-Д-І-Я