Перестали ми сміятись, І нащо, скажіть із ранку,
Самі винуваті – Мені рахуба отака!
Ходим, ледве тягнем ноги, Сонна вибігла із хати
Мов чимось напхаті. І присіла… на їжака !
* * * * * *
Новорічні свята в нас Ой впаду! Який орел,
Це важка робота: Як гарно посміхається!
Олів’є, сир, голубці - В зуби «двинули» йому
До сьомого поту. Рот не закривається.
* * * * * *
Помінявся, мабуть світ, Зимові свята у нас -
Чи щось інше стало. По два їх і зразу !
Сьому бабу міняє Боря, Наготовили салатів
Усе йому мало. По свинячім тазу.
* * * * * *
Вже доїли ми козу, У сусіда – деревій,
Осталась лише шкура. В мене росте гречка.
Моя зшила полушубок Любитиму тебе вічно -
Стрибає, як дура. Почеши яєчка.
* * * * * *
Вредне бісове створіння! Прибіг кум до куми,
Що ж ви наробили? Що казати, не знає.
Не встиг зайти до куми - - Ти вже куме, щось роби,
Жінці доложили… Як Петра немає.
* * * * * *
Закінчилися свята, У синів такі жінки,
Настала відлига. Як у горлі кістка.
Василь так назасівався - Якщо зробиш щось не так -
Язиком не двига… Це, мабуть, невістка.
15. 01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821555
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 16.01.2019
автор: Веселенька Дачниця