Настане час - постукає зима
І припорошить коси твої снігом,
Літа всі доведеться пригадать
Та смутком тихим жалкувать за ними.
Себе дитиною лиш бачити вві сні
Та юність гомінку не повернути,
Коли батьки були іще живі
І їхнє мудре слово можна чути.
Що встиг, чого досяг, а чого ні,
Тепер ти підсумовуєш прожите.
Продовжать добрі справи хай твої
Надалі у житті онуки й діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821541
Рубрика: Нарис
дата надходження 16.01.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський