Ми не завжди на висоті, в спокуси у ярмі, якщо вам не везе в житті, везіть себе самі! Надіємось на когось ми, влізаємо в борги, претензії в нас до зими, що падають сніги! Що біднувато на столі, зламалося авто, нам не везе, постійно злі, а везти має хто? Піднакопичилася лінь, в нас протягом століть, не хоче більше везти кінь, самі себе везіть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821540
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2019
автор: Олег Князь