Під чобітьми сніжок рипить,
Мороз на склі дива малює.
Зимову цю чудову мить
Запам"ятай, мій друже любий.
Що вітер, наче батогом
Тебе так боляче шмагає,
Ти не звертай на це уваги
І збережи в душі тепло.
Красу в усьому помічай:
У срібному вінку сніжинок,
У білій-білій скатертині,
Що простяглась за небокрай.
В крижинках, сонця промінцях,
Навіть глибоких кучугурах,
А неба зимового хмурість
Також казковою сприймай.
Хай заметілі білий дим,
Холодно, вітряно й похмуро,
Ти заряджай на позитив
Близьких та друзів, всіх навколо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821314
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.01.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський