Родився – ти вже людина,
У тебе твої батьки.
У тебе твоя родина
Знай, ти в них один такий.
З роками стаєш мудріший,
Життя виявляє хист.
Фізично стаєш сильніший,
Господь добавляє ріст.
Спочатку на четвереньках,
А далі в житті на двох.
Коли по шляху від неньки
Відправить в життя вас Бог.
Лише, коли зловить спину,
Недуга через роки.
Ти палицю із ліщини
Візьми собі до руки.
Проте і тоді й надалі,
Живи і життям пишайсь.
Відкинь нелюдські деталі -
Людиною залишайсь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821291
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.01.2019
автор: Віталій Назарук