А я ж просто хочу полюбити
Та й так, щоб в комусь себе втопити
Захлинутись по горло любов'ю
І змішати почуття із кров'ю
Витати серцем над просторами
Закохувати душу мінорами
Кричати навздогін: почекай!
І тихо казати: приїжджай...
Так, щоб, завжди, захоплював подих,
Тільки один його дотик.
Так, щоб одні думки на двох.
Щоб мене, завжди вибирав із трьох.
Я знаю, що колись зведе нас життя,
Стане спільним буття.
І ти, і я з покаліченими душами,
Заснемо перебираючи струнами.
Струнами кохання та довіри,
Тих що життя не дає без міри.
Ті, що бувають рідко
Але западають в серце мітко.
І хай так і буде, колись, не зараз...
Зараз вся душа моя в віршах.
Вона очищує себе від образ
І виливає біль на аркушах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820920
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Ali.Hn