Не можу не писати я про тих,
Хто є героєм,
Для волі збудував нові мости
І вже без зброї
СРСР-махіну розвалив –
Союз народів,
Не маючи скарбів чи похвали,
Лише породу,
Вкраїнську, горду, дивну, котра світ
Зачарувала.
Це патріот. Не був ніколи свій
Жодній навалі.
Святі для нього воля і земля –
Дорожчі злата,
Борця такого видно іздаля,
Адже він платить
Собою, волею, родиною, дітьми –
Така, бач, такса,
Себе не ставить в ряд один з тими
Й поряд з Тарасом.
Він має у житті одну лиш ціль –
Вкраїні – волю…
І квітнуть рясно зморшки на лиці –
Його в них доля.
Серед розгублених в історії століть
Пробилась воля,
Жила впродовж кількох десятиліть –
І знов недоля,
Але не журиться сучасний патріот,
Бо ж добре знає,
То український змучений народ
Ярмо скидає!
5.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820878
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2019
автор: Ганна Верес