Загорнута у пелюшки снігів.
Стерильно білі, й крижано-холодні.
Зима з січневих вийшла берегів,
Щоб розчинитись в зоряній безодні.
Сріблясті перли стеляться кругом,
Щоб відкупитись нами від морозу,
Він душить сльози вітром-батогом,
Та інкрустує рифи верболозу.
На став лягла мембрана євро скла,
Прозора, чарівна і майже поряд,
Крізь її товщу казка ожива,
Бо можна кинути до дна свій погляд.
09.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч