Я іграшка,
Пробачте - був нею,
Як був з нею..
Дівчинка виросла - помада губна ,зрада
Одна,
друга,третя іграшка,
Біля ліжка...
Погасла свічка, і бумм!
Нічка,день,
автоматом лишень став,
для брехні,
я ж її кохав,
тоді,
красива осінь у вікні,
любов в мені,
хоч і не моя,його чи йому,
мені брехня її прийму,
одна,третя,друга,
що є у неї два друга,
в яких є дівчата,
в яких чорна смуга і печаль,
допомагати треба - бо ж жаль,
допомогла,
Та не мені,тай всеодно,
пила вино,
ти так тоді сказала,
і переспала....
З одним,другим,
днем,
горить моя душа вогнем,
точніше горіла,вона ж того хотіла...
а потім знову я перетворився,
пробачте,
слід її в мені лишився,
іскра брехні розпалила кохання,
одне її бажання,
і я машина для болю,
щоб знущатися, приспати волю,
а потім сміятися бо я кохаю,
точніше кохав,тепер все розумію,
Все знаю,а тоді не знав
вибачався, себе картав,
моя одна така єдина,
одна хвилина,
І я скотина з рогами до неба,
Кохаю, інших не треба,
Давай з нової сторінки ну давай,
Я пробачу...тільки кохай...
Щоб без раз,два,три..
краще йди,сказала ти,
найдорожча людина на землі,
Завдавши останього пострілу мені..
Щоб перетворитися,
і щасливим без неї лишитися...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820731
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2019
автор: NzR