1
До живих квітів доповзатимуть
аби відчуть:
що тільки у живих ще є поет Шевчук.
З цієї станції, що на Подолі, він виходив.
І йдучи через цей холодний ліс,
Він в серці запалив вогнеобняті сходи!
І квіти на Її Собор гарячі
і незвичнії приніс…
І в ньому знайдено:
він квітам –
з квітів речник!..
А всі були півмертві, тим праві…
Бо цей поет був дуже небезпечний –
При живих квітах чули: хто живий.
2
Його це… і не видно, і не видко.
Десь вклоняються.
Дав схолоду солеї.
Од Сина жар! а відки стільки світла?
Це просто: поклоніння всяя
царська квітка –
лежить у Поклоняємій: в лиці Її…
8.01.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820525
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.01.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович