Насправді все значно простіше.
Замислюватися над сенсом життя – невдячна справа.
Сьогодні хмарно, і добре. Завтра спека – теж нічого.
Доречи, не знаю жодного випадку, щоб вмирали від незнання.
Це так втомлює, все життя вишукувати чомусь причини і шукати приховані знаки. Нехай би все текло саме собою, так тихо і спокійно, похитуючись під попутним вітром.
А потім хтось скаже: вона любила чорний чай з бергамотом і дощ.
Навіщо комусь знати більше, адже бергамот – це вже забагато.
А істина залишиться чистим повітрям і озоном після дощу.
І вона скаже більше, аніж наймудріші з мудрих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82041
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.07.2008
автор: Оля Купренко