Підсвітіть Тарасика, шановні!
Нащо бюста топите в пітьмі?
Ви не там, де треба, економні.
В місті енергетиків** пітній...
В місті енергетиків пояснюй.
Розбивай об лекції лоби.
Навкруги – "вогнів" на соснах рясно.
Підсвітіть Тарасика, жлоби!
Повз Тарасів сквер проклали трасу.
В сажі – бюст, сусідній дитсадок.
Підсвітіть, недолюдки, Тараса.
Світло --> в АТБ? Та щоб він здох!
Бачиш, як, Тарасе, скверик манить?
Як пітьма розпалює азарт?
Чуєш – за спиною наркомани
матюки вплітають у "Кобзар"?
Знаєш, що Кобзарю? – Тихо вклякни!
Нерви в тій пітьмі собі не псуй:
поруч – п'яні співи, три школярки
славлять м0ск@лів і їх попсу.
Просто підсвітіть і не питайте:
"Що нам з того буде і коли?"
Ви ж отак не ходите до тата
з докором: "Чом їли? Чом пили?"
Підсвітіть, мов усмішки – обличчя.
Підсвітіть, як свій дороговказ.
Бо інакше тут нам і кабиця.
Бо інакше нам усім "кавказ"!
Підсвітіть Тарасика, шановні!
Щоб не було: "мать єво єтіть!",
щоб не було в табір – ешелонів.
І у серці вогник засвітіть...
© Сашко Обрій.
* - присвячується рідному, досі так і не перейменованому Буго-Гардівську (Южноукраїнську).
** - Южноукраїнськ - місто-супутник АЕС.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820326
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.01.2019
автор: Олександр Обрій