Пам’ять щоб не згіркла

(Присвячую  борцям  за  незалежність  України  –  сімейній  парі  Олександру  та  Валентині  Лук’яненкам.  Це  брат  та  невістка  всім  відомого  патріота-націоналіста  Героя  України  Левка  Лук'яненка.Вірш  написаний  під  впливом  прочитаної  книги  спогадів  Олександра  Лук'яненка  про  події,  що  відбувалися  у  Чернігові  у  80-90-х  роках)
Енергії  людській  нема  кінця,
Якщо  вона  –  із  роду  в  рід  –  в  крові,
Без  неї  не  буває    і  борця.
Крізь  покоління  Бог  її  провів.
Вона  і  він  –  гілки  одного  древа  –
В  коротке  слово  вилились  –  сім’я,
Життя  їх  –  біг  без  права  на  перерву,
А  в  душах  –  діти,  воля,  біль,  земля!
Вона  і  він  –  такі  і  схожі,й  різні  –
Пили  з  одного  келиха  любов,
Старалися  устигнуть,  щоб  не  пізно.
Вів  не  по  стежці  –  по  стерні  їх  Бог!
Кололи  вони  ноги,  тіло,  душі,
Та  кликала  обох  одна  зоря,
Адже  серця  були  в  них  не  байдужі,
Не  вміли  вони  владі  козирять.

І  хто  те  зна,  чи  мала  б  Україна
Ту  волю,  що  із  душ  їх  проросла?
Не  вміло  жить  в  неволі  їх  коріння,
Тож  Бог  дорогу  боротьби  прослав.
За  воленьку  життя  уже  поклали
Борці  під  Крутами,  в  Холодному  Яру,
УПА,  60-десятниківські  плани  –
Все  вилилося  у  Народний  рух!
Пройшли  через  підслушки  і  наруги,
І  КДБ-шні  обшуки,  й  суди…
Усе  було:  і  підла  зрада  друга,
Та  боротьбу  їх  Бог  сам  освятив.

Життя  пробігло  кіньми  вороними…
Він  відійшов.  Із  Правдою  –  вона!
Пишатись  мала  б  Україна  ними,
Цвісти,  та  знову…  кривда,  зло,  війна…
Й  так  хочеться,  щоби  діждалась  плати
З  великим  серцем  горда  жінка  ця,
Щоби  могла  вона  спокійно  спати,
Із  нелегкою  долею  борця,
З  корінням  білоруським  –  УКРАЇНКА,
І  пам’ять  про  минуле  щоб  не  згіркла.
3.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820263
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2019
автор: Ганна Верес