Усе життя – то безперервна школа,
а кожен день – завжди якийсь урок…
Хоч за плечима досвіду стодола,
та ризик є зробити хибний крок.
Усе на тім шляху не прорахуєш
і верх беруть частенько почуття.
Ступив лише, а за спиною чуєш –
помилочка! Таке воно життя…
Учителів дорогою багато –
хороших і лихих (буває все).
Частенько попадаються загати
і не завжди повз неї пронесе…
Отак попав негадано в заплаву
гірський ручай, життя мого потік.
Мороз скував його у сніжну лаву,
на вічний спокій той струмок прирік?
Та ні, не спорудили ще затори,
у серце лине пісня солов’я,
а десь там, вдалині, чекає море!
Кохання море, вчителько моя.
05.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2019
автор: Олександр Мачула