* * *
В вечірніх сутінках надходить час вечері,
Пора й зорі на небі вже сходити.
Йде коляда, не стукає у двері,
А лиш в серця, щоб Богу помолитись.
Просити в Бога ласки на землі,
Щоб рік новий у згоді нам прожити.
За ту святу вечерю на столі,
Щоб ми змогли з ріднею розділити.
Уся сім’я зібралась за столом
І Дух Святий над ним тепер витає.
І хай би так завжди у всіх було,
У час такий ми щиро так бажаєм.
Бо Божий син родився, у ту мить
На небі зірка ясна засвітила.
І ангел пастушків там сповістить:
“Пречиста Діва сина породила.
Ідіть в вертеп і там його шукайте,
Сповитий, в яслах, Божий Син заснув.
З Різдвом Христовим всіх навкруг вітайте,
Бо він усім нам віру повернув.”
Різдвяні свята ходять по землі,
Щоб веселились всі і святкували.
Щоби завжди чи в місті, чи в селі,
Про цю подію вічно пам’ятали.
24 – 29.12.2002р.(Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820097
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2019
автор: Михайло Чир