Якби помандрувать в минуле щастя,
Туди, де вже колись, давно ходили.
Напевно, лиш згадати може вдасться,
Як Ти любив, і як Тебе любили…
Якби помандрувати в минуле літо.
Де зорі ясні ніжно усміхались.
Живуть надії вірою зігріті,
І спомини бентежні там зостались.
Якби помандрувать у весни сині,
У гори, де смереки вітер п»ють.
Живе бажання нездійснене й нині,
І мрії теж спокою не дають
Якби помандрувать у нашу осінь,
В обійми сильних молодих вітрів.
Таке бажання у моїй душі ще й досі,
І думка : А чи Ти б того хотів?
Помандрувати б сніжною зимою
У чарівну і загадкову казку.
Туди – де я була б з Тобою
І дарувала б Тобі ніжну ласку.
03.01.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820074
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2019
автор: Валентина Рубан