Подаруй білосніжні троянди,
Як колись дарував навесні.
Пригадай звуки нашого танго,
Що звучали у дні давнини.
Може разом з тобою в минуле
Помандруємо хоч би на мить?
Там літа молоді промайнули,
Загубивши у просторі слід.
Ліпше вдягнемо юності крила
Й злетимо у небесну блакить!
Там блукають нездійснені мрії
І лиш спогад струною бринить.
А можливо знайти нам вітрила,
Що несли нас на хвилях життя?
Там серця від кохання тремтіли,
Та немає назад вороття.
І хай осінь дістала з шухляди
Прохолодні, дошкульні дощі.
Подаруй білосніжні троянди,
Як колись дарував навесні!
03. 01. 2018 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2019
автор: laura1