В безкрайньому морі гойдається човен,
Немов біла крапка на синьому тлі,
В навушниках тихо лунає Бетховен,
І чайки дрімають на теплій кормі...
А десь там, за обрієм, сніг і морози,
Мережить сніжинки кокетка-зима,
Десь квітнуть алеї, вигримлюють грози,
Від сонця тікає під ліжко пітьма...
Гойдається човен у водах любові,
Лунає Бетховен і місяць блищить,
Так тепло й спокійно у синьому морі,
Де збуджують хвилі...повітря п'янить...
Тут сонце промінням лоскоче повіки,
А тіло вкривають троянди рясні,
Якщо ти дозволиш - лишуся навіки,
В безмежній любові, у вічній весні!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2019
автор: Sukhovilova