чи докоряє чи грозить
мого дитинства білизна
тепер воістину без дна
цей чистотою сніг летить
всі люди діти коли сплять
і добре спляче вранці тіло
і добре містом одгорять
дивись і вранці посвітліло
рух чорноти то вже обряд
й любов без Слова це навряд
й рубіну струни догори горять
і все є істинніш без дна
святих дитинств голубизна
18.02.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819903
Рубрика: Нарис
дата надходження 02.01.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович