Йду по осінній стежечці в’юнистій,
Рідкий дрібненький дощик шелестить,
Сухе опале під ногами листя
Під звук дощу тихенько шарудить.
Дощу краплини падають під ноги,
На стежці залишають мокрий слід,
І листя, відсиріле від вологи,
Перестає поволі шепотіть…
Ось промінь засіяв із-за облоги,
Дощ перестав… в повітрі пар стоїть, –
Під сонцем сохнуть листя і дороги,
Шепочуть знову золоті гаї…
30.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819874
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2019
автор: Martsin Slavo