Я люблю́ твою зиму
Сніжну́ і морозну,
Навіть ту, що на себе вже зовсім не схожа,
І природи цей безлад
Такий грандіозний,
Що сховалась сердита зимова сторожа.
Так здається, що варт[b]о[/b]
З собою узяти пальто,
Бо мороз він хитрющий
І зовсім тебе заморозить.
Навіть місто втомилось
Від тих всюдисущих авто …
Я люблю твою весну.
Ви по́други з нею.
І здається мені, що смієтесь разом,
Приміряючи свої обнови.
І терплячу ж ви маєте фею,
Що сидить десь в кутку за столом,
Посміхаєтьс[b]я[/b], навіть не хмурячи брови.
Я люблю твоє літо.
Розцвітаєш ти знову і знову,
Одягаючи плаття із квітів своє,
Переймаючи міста квітучого мову,
Мимохіть зачіпаючи серце моє.
Я люблю твою осінь.
Листя клена як квіти
Обіймаєш руками і кидаєш високо у небо.
Наче хочеш за ними
І собі полетіти.
Я шепочу: не треба,
Залишись. Ти потрібна мені …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2019
автор: Дружня рука