Я падав на дно і підіймався
До сонця здирався сто тисяч разів
В житті помилятись я не боявся
Тому із усмішкою в пекло летів
Та знову вставав і на ноги спинався
І праведністю кожен день себе напував
Жити як всі - просто і я посміхався
Та й в ігри людські ніколи не грав
Тому і плив по життю все беручи до серця
Добре чи зле - все поглинав...
Напевне якби не моя впертість
Битву за душу свою я б програв...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819641
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2018
автор: DarkLordV