Ти знаєш, ти був завжди. Хоча і на глибині.
Тихенько, як мишка сидів, та все ж існував.
Емоцій твої кораблі завмерли на мілині
у острова марних надій та таємних забав.
Ти знаєш, ти був завжди, неначе далека зоря.
І скільки із вуст не злетіло би марних слів,
іржа не повинна дістатись до палуби корабля,
не хотіла я забуття, як і ти не схотів.
Ти знаєш, ти був завжди. Та що там ти був,ти є!
Той самий - такий єдиний, такий близький...
Лиш слово - летить душа. Лиш дотик - єство моє
із усмішкою, на підборах на шлях слизький.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2018
автор: Юлія Сніжна