Лабіринт думок заплутує слова, що тихо залишилися кричати.
У силуетах літніх барв, вони так знудились чекати,
Коли зійде той Сонця промінь, що крізь всі ночі проведе,
У світанковому тремтінні до істини їх доведе.
Коли крізь сон розправлять крила
І зазирнуть вам у серця.
І танцюватимуть щоранку, щоб віра у душі цвіла.
© Ольга Баландюх, 16.12.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2018
автор: Ольга Баландюх