ВКЛОНІМОСЬ ВОЇНАМ!

В  ніч  між  минулим  роком  і  прийдешнім,  
під  метронома  Всесвіту  биття,
ми  дякуємо  ближнім,  Силам  Вишнім
за  все,  що  не  піде  у  забуття.

Столи  накриті,  настрій...  "півсвятковий"  –
війна  диктує  правила  буття,
і  мерехтять  гірлянди  ялинкові,
мов  з  того,  довоєнного  життя.

Брато́ве,  сестри,  дорогі  "укропи",
любові  вам  і  щастя  –  на  сто  літ!
Але  вклонімось  воїну  в  окопі,
що  за  наш  край  під  обстрілом  стоїть.

Всім  тим,  хто  за́раз,  може  в  ці  хвилини,
втискаючись  від  кулі  тілом  в  сніг,
мир  береже  для  вашої  родини,
щоб  свято  кожен  з  нас  відчути  зміг.

І  пом'янемо  в  цей  святковий  вечір
тих,  хто  пішов  від  нас  на  небеса,
прийнявши  жах  війни  на  власні  плечі,
кого    обійме    мати  лиш  у  снах...

Хай  темні  сили  у  безодні  згинуть!
Ми  віримо  у  світле  майбуття.
За  ВОЇНІВ!  За  мирну  Україну!
За  нашу  перемогу!  За  життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819492
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2018
автор: Світлана Моренець