Привіт матусю! Чує вона знову.
І зі сльозами прокидається щоночі.
Вона так скучила за ним.
Хоч він живий, но третій рік на фронті.
Їй боляче, серце ледь терпить.
Терпить ту біль, яку словами не описати.
Не раз поранений він був.
Але знову і знову повертався у стрій.
І ось настав сонячний день.
Вона як завжди робила щось біля хати.
І тут почула голос, немов крізь сон.
" Привіт матусю! Я вернувся, я живий."
Вона обернулася на голос цей,
І побачила його, якого так чекала,
А у руках тримав, букет улюблених троянд.
Це знак подяки, що дочекалася його!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819392
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 29.12.2018
автор: Чечен