Янка Купала, Моє терпіння

Моє  терпіння,  мій  кривавий  біль  –
Що  значать  перед  муками  народу,
Де  стогін  безнадійний  стогін  родить,  
А  сльози  очі  всім  гризуть,  як  сіль!

Хоч  дух  мій  лине  в  небо  без  зусиль,  
Поклони  б’є  на  тверді  небозводу  –
Який  маленький  подих  то  свободи...
Мій  крик  в  молитві  світу  –  крик  безсиль!  

Я  вірю  в  те,  що  я  ніщо  в  бутті,  –
Інакше  думать  не  дає  сумління,
Але  чому  не  прийде  розуміння,

Що  із  терпіння  вже  нема  путі,
Що  так  велике  у  моїм  житті,
Як  у  мільйонів  зібране  терпіння!

Янка  Купала
Маё  цярпенне

Маё  цярпенне,  мой  крывавы  боль  –
Што  значаць  перад  мукамі  мільёнаў,
Дзе  безнадзейны  стогны  родзяць  стогны,
А  слёзы  грызуць  вочы  ўсім,  як  соль!

Хоць  дух  мой  ўзносіцца  пад  неба  столь,  –
Як  галавой  аб  мур,  там  б'е  паклоны.
Але  як  мал  мой  гэты  ўздых  шалёны...
Мой  крык  перад  малітвай  свету  –  ноль!

І  веру  я,  што  я  нішто  ў  быцці  –
Іначай  думаць  не  дае  сумленне,  –
Аднак  чаму  ж  здаецца  мне  нязменне,

Што  меж  майму  цярпенню  не  знайсці,
Што  так  вяліка  мне  яно  ў  жыцці,
Як  міліёнаў  разам  ўсіх  цярпенне!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819197
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 27.12.2018
автор: Валерій Яковчук