Помер дідусь…

Помер  дідусь.  ЗалИшився  собака.
Купили  хату  люди  молоді
І  викинули  пса,  немов  лайдака.
Нещасний  опинився  у  біді.
Не  йде,  сердешний,  від  воріт,  чекає
Господаря.  Пильнує  день  і  ніч.
Зима.  Мороз.  Метелиця  гуляє.
Собака  потерпає,  певна  річ.
А  за  парканом,  у  тепленькій  хаті,
Новий  господар  входини  справляв.
Всі  гості  веселились.  П"яні,  раді.
Господар  їх  люб"язно  частував.
Голодному  собаці  навіть  кістку
Пошкодував.  Чекав  даремно  пес.
А  вранці  молодик  отримав  звістку:
"Собака  бідолашний  ваш  замерз."
Спитаєте:"  Чи  мучили  докори
Того  молодика?"  "Ой,  не  смішіть!
Навчить  таких  людей  лиш  власне  горе,
Коли  відчують  біль  в  своїй  душі."

Прим.  лайдак  -  вбога,  бездомна  людина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819162
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 27.12.2018
автор: Leskiv