Постале сонце на всі груди
Нас проводжає, наче гід.
Веселкою бринять етюди
Півколами, де захід-схід.
А море стукає чечітки
І пеленає береги,
На пляжі залишає мітки,
І поїть бризом від снаги
Широколисті пальми босі
І переплетені кущі —
З гущавини, що при дорозі,
Все виглядають на дощі
З копальні неба осяйного,
Де хмари жодної нема.
Тут дюнам сяйва золотого
Навіть не снилася зима.
Ми, перевтомлені в поході,
Гірський здолавши перевал,
Раділи сонячній погоді,
У душах відчували шал.
25/12/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2018
автор: Lana P.