Ялинку котик зустрічати
Не мріяв навіть в своїй хаті.
На неї поглядав іскоса,
Злякався – та й з кімнати чоса!
Та втім, подумавши недовго,
Пішов в обхід навколо, човгав
Своїми лапами, бив гілку,
Колюча хвоя, наче стрілка!
Якесь зелене дивне чудо!
Чомусь йому радіють люди.
З’явились іграшки у хаті:
Ялинку мають прикрашати!
Їх так багато: всі чудові,
Яскраві, різнокольорові!
Ось зараз він і допоможе:
Сергійко, Таня так не в змозі.
Перевіряючи всі віти,
Милується: вони, мов квіти!
А ось вогні замерехтіли:
І Марику вмить закортіло
Сягнути хутко на верхівку,
Та не одержавши вказівку,
Він погляд зрозумів Сергія,
І всі котячі гарні мрії
Зостались майже в безнадії.
25.12.2018
Свидетельство о публикации №118122506529
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818921
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.12.2018
автор: Вікторія Лимар