З ранку небо накундибасилось,
мчав провулками протяг потягом.
Рідне місто нудьгою вразило,
жовтим-жовтим і сірим одягом.
Човгав день під важучою хмарою.
Ми в кав'ярні, як вперше, зустрілися.
Ти була мені й болем і карою,
і дарунком, і Божою милістю.
Знову долю ми не розчулили.
Сум зростав, мов вишневе дерево.
Вечір довгим був і розсудливим.
Потяг протягом мчав у темряву...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818845
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: Лао Лю