Так легко чиїсь крила обпалити
І кинути людину до землі
Змусити навік її зніміти
Мрій її втопити кораблі
Так легко словом злим жбурнути
І образи брудом хлюпнути в обличчя
Свої придумати канони і статути
Чуже життя розкласти на патиччя
Так легко зачепити за живе
Бо в кожного є болю цвинтарі
Де паутину час свою не тне
І причаїлись спогади в норі
Та надто важко навчити довіряти
У власні сили вірити й талант
З посмішкою прикрощі долати
І вміти в фініші угледіть старт
©Леся Приліпко-Руснак, 23.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818796
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак