Не знала я Костенко Ліни,
хоч і жила я в Україні,
виходила на ті ж перони
та їхала в однім вагоні…
Не знала я гоніння болю,
життя в «тяжкому урагані»,
та відчуваю Вашу долю
в поезіях про несказанне.
Крізь темряву пройшла між нами
із правдою, що так вражала,
і все, чого торкалася словами,
як і бажалось, відтавало.
Снага і сила Ваша – в слові,
в потребі слова як молитви,
у віртуозній побудові
рядків, котрі арена битви.
Мені Ваш вірш у душу світить—
його я хочу перекласти,
бо треба, щоб летіли світом
думки і почуття крилаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818616
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.12.2018
автор: Надія Хвиля