Ти вмієш посміхатися очима,
може за цим криється любові сила.
Не знаю, але серцем своїм
відчуваю.
Може ти той, що зміг би
забрати у мене все
і віддати сторицею.
А може такий вже не прийде ніколи,
або його і на Землі немає взагалі.
Невже знову не буде з ким
дивитися на перші проліски,
на дощову веселку,
слухати ображене гудіння джміля.
Залишилося мало часу,
чи знайду плече,
щоб не опектися гаряче.
Знаю, Життя - це не гра,
а постійна молитва та боротьба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818507
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2018
автор: Svitlana_Belyakova