Не має дня, не має й ночі
Лиш серце є, а в серці тім живе журба
Журба та є, до тіль, поки не бачу твої очі
Як бачу їх, то серце знову ожива
У тих очах є те чого не розумію
Безкрайність всесвіту, вина п’янкого смак ...
Коли дивлюсь у них, одну лиш маю мрію
Дивитись в них усе життя і тільки так!
Віддам усе, що маю без остатку
Твоє життя зроблю як у прекраснім сні
Але я більш не витримаю того смутку
Як не побачу очі ті ясні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818387
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2018
автор: Орест Гамп