[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qb-qv1U36b4
[/youtube]
Пригорни мене руками сильними,
Обійми, як ти колись умів.
Знов зима січе снігами сивими,
Захисти мене без зайвих слів.
Урятуй від буднів непроглядних,
Посели у серці спокій, як колись.
Прогони думки, що непідвладні,
Що на дні душі моїй вляглись.
А коли прийде знов ніч безсонна,
Тихо мені казку розкажи.
Зникне хай рутина ця буденна,
Погляд на стосунки освіжи.
А тепло людське багато вміє,
Тільки, якщо щире, від душі.
Завірюха, що надворі віє,
Хай позаздрить нам у цій тиші.
Обійми не так, як ти умієш,
Обійми сильніше, ніж завжди..
А надворі ранок, вже сиріє.
Непогоду в серці пережди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818384
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2018
автор: Н-А-Д-І-Я