Відпустити мрії про каструлі
І в стерильній порожнечі мозку
Парадигми нині і минулі
Вишикуються самі по зросту.
Це те світло, що іде від Бога,
Це тепло те, що зігріє душу.
Зникнуть біль, образа і тривога.
Зникла й я. Одна розумна тиша.
За хвилину новий день почнеться.
Здійметься енергія у вихрі.
Тіло нових вражень набереться,
Щоб назавтра взріти інше світло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818379
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2018
автор: Пісаренчиха