Пам'ятати ...
Старий мудрий китаєць йшов по засніженому полю, коли побачив заплакану жінку похилого віку.
- Чому ви плачете? - запитав він.
- Тому що я думаю про своє життя, молодості, краси, яку я бачила в дзеркалі, і про чоловіка, якого я любила. Бог жорстокий, що дав здатність пам'ятати. Він знав, що я згадаю весну свого життя і заплачу.
Мудрець стояв на сніжному полі і пильно дивився в одну точку і думав. Несподівано жінка перестала плакати:
- Що ви бачите там? - запитала вона.
- Поле троянд, - відповів мудрець. - Бог був великодушний до мене, коли він дав мені здатність пам'ятати. Він знав, що взимку я завжди зможу згадати весну і посміхнутися.
Переклала на українську мову 14.12.18 12.37
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818360
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2018
автор: Тома