Я з твого полум’я зробив собі гітару,
А твоїм жаром розтопив свій лід,
Я сам собі давно вже передбачив кару
За надто довгий і стрімкий політ …
А струни вже давно переплелися.
І вузол той мені не до снаги,
І музикант у бурі поселився,
І ноти бурі ті віддав мені.
Я ноти ці складаю наче пазли,
Як не складу, а все одно звучить,
Зірвались в прірву звуки – негаразди,
А тиша заспокоїлась і спить …
Безумством твоїм обійняв гітару,
З безумства свого написав пісні,
Стоптав у порох заблукалу хмару,
Руками в’яжу з холоду вогні …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2018
автор: Дружня рука