Дмитро Гнатюк – жива легенда.
Його могутній баритон
У світ, поринувши далеко,
Із України за кордон.
Багатогранний шлях відкривши,
Душевних доторкнувшись струн,
До переповненої скрині,
Куди збігають радість, сум.
Там відчай, пристрасть, хвилі моря
Нові розбудять почуття.
Там, у буремному просторі
Про матір він співав й дитя.
Ця пісня про рушник – жадана!
Вже вкотре чути хоче зал.
Сльоза скотилася незвана:
Ніхто на неї не чекав.
Вражає голосу потужність:
Мабуть, у світі є дива.
Харизма, витончена пружність
Байдуже серце ожива!
Романси, опера, естрада –
Музичний вищий пілотаж!
Пісні добротні всі, до ладу,
Що мають виправданий стаж.
Політ високої октави!
Джерельний неповторний спів!
Ось так, зростаючи до слави,
Удосконалюючи стиль,
Відомий український син
Сягнув до світових вершин.
19.12.2018
Свидетельство о публикации №118121909289
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818329
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.12.2018
автор: Вікторія Лимар