кожного разу ,прийшовши до мого дому,
скидаєш весь смуток , а також маску чужого
цілуєш сухі від морозу рожеві губи
і піддаєшся в цей вечір душевній згубі.
кожного разу, торкаючись мого тіла,
небо малюєш, і крила, щоб вгору злетіла
вправно, майстерно пишеш на грудях ноти.
пошепки твориш ідилію.
Я - не проти.
кожного разу, ховаючи ніч від світанку
хочеш забути, що я лиш для тебе
.. коханка
кава на двох, пошук відради скінчився
маленький клубочок надії униз покотився
кожного разу, виходячи з мого дому
сльози цілуєш, вдягаєш маску чужого.
тіло пече від кохання
(а може від зради).
зірка упала -
й за нею струмок зорепаду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818293
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2018
автор: дівчина з третього поверху