[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2QYHTLjeb8U[/youtube]
Може, колись, не зараз, прийде час,
Я пам"яті своїй напишу оду.
Так часто виручає в житті нас,
Коли, не знавши броду, лізла в воду.
І ти не знаєш, що тобі робить,
Як жити далі з тими помилками?
І як сховатисЬ, де себе подіть?
Уже погрішність тягнеться клубками.
А час усе страється, як може,
Лікує старі рани так і сяк.
Та пам"ять - це єдина, допоможе
Закреслити життя перекосяк.
Крізь сито просіває весь непотріб,
Залишить тільки те, з чим можна жить.
А ми, спіткнувшись, вже не раз, а вкотре,
І знову пам"ять рятувать спішить.
----------------------------------------
Натисніть на картинку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818276
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2018
автор: Н-А-Д-І-Я